Україна здатна цієї зими спричинити частковий блекаут у Росії, - експерт

Наразі вже багато йдеться про те, що зима в Україні, а зокрема і в Києві, буде не буде втішною з огляду на очікувані чергові удари країни-агресорки Росії по нашій енергетиці. Утім, Україна також має можливості відповідати ворогу. Про найболючіші місця для російської економіки та можливість блекауту в РФ УНІАН поговорив з Володимиром Омельченком, директором енергетичних програм Центру Разумкова.

Які саме об'єкти - ТЕС, ГЕС, підстанції, тепломережі, НПЗ - є найбільш вразливими та критичними для українських ракет і дронів?

Я маю свою точку зору, неофіційну. Вона полягає в тому, що найбільш вразливі для російської економіки точки - це насамперед експортні термінали на Балтійському морі і Чорному морі.

Якщо брати на Балтійському морі, - це термінали Усть-Луга, Приморськ, Висоцьк, на Чорному морі - це Шесхаріс і Туапсе. Це найважливіші і найуразливіші точки для економіки Росії.

А також це головні підстанції компанії "Транснефть", які перекачують нафту по експортних маршрутах.

Усе інше, на мій погляд, - НПЗ навіть не такі важливі, інші якісь об'єкти. Найважливіші - термінали, тому що без терміналів вони не зможуть експортувати нафту, а значить, отримати валютні надходження.

Також можна відзначити танкерний флот, який проходить Чорним та Балтійським морем. Це теж важливі військові цілі можуть бути.

Які все ж найвразливіші з точки зору слабкості для ударів? Які найпростіше розбити, менш захищені.

Можна розбити що завгодно, менш захищене. Витратити масу ракет, а ефекту не буде. Тому тут потрібно аналізувати. Є те, найбільш важливе для російської економіки і може її зруйнувати. Я це назвав.

Чим принципово відрізняється вразливість російської та української енергосистем з точки зору генерації та резервів?

Принципово нічим не відрізняється. Тому що переважно всі системи були побудовані в Радянському Союзі.

Єдине, що можна сказати: Росія менш підготовлена, у них менш захищена інфраструктура. Україна за ці роки багато чого захистила, особливо це підстанції "Укренерго". Росія цього не зробила. Крім того, в Україні збудовано вже за цей час значну кількість розподіленої генерації.

Також велика проблема для Росії - масштаби країни, які дуже важко захистити. Тобто протиповітряною обороною і зробити фізичний захист для всіх цих об'єктів.

Наскільки російська енергосистема має запас міцності, щоб компенсувати втрати від ударів? Чи можуть ЗСУ довести до блекауту на значній території Росії?

Це можливо. Але по всій Росії це важко зробити, це можуть бути локальні пошкодження російської енергетики, локальні регіональні блекаути. Також, мабуть, можуть бути переривання енергопостачання на провідні російські військові підприємства.

Це може бути. Я думаю, що в українських Збройних сил є вже відповідні засоби для того, щоб цього досягнути. Але не по всій Росії в цілому, а в окремих локальних точках.

Чи можуть країни через якісь канали домовитися про те, що в галузі енергетики цієї зими вони не будуть завдавати ударів?

Щоб Україна й Росія домовилися? Я думаю, що сьогодні і будуть про це розмови йти в Білому домі між президентами США та України.

Я думаю, що одна з цих пропозицій і буде висунута для Росії. Чи захоче Росія на це піти - це великий знак питання, тому що вони діють нераціонально.

Але така пропозиція, думаю, буде. Є ймовірність, що така спільна пропозиція Трампа і Зеленського може бути висунута.

Володимир Омельченко - директор енергетичних програм «Центру Разумкова»

Він є автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

З лютого 2007 р. був експертом "Центру Разумкова", з 2013 року — директор енергетичних програм.