У Росії змінився настрій щодо війни в Україні, але Путін непохитний, - колумніст The Independent

Настрій росіян щодо війни в Україні змінився за останні місяці. Українські безпілотники вдарили по російській нафтовій інфраструктурі, що спричинило дефіцит палива по всій Росії. Про це пише колумніст The Independent Олександр Тітов.

Економічна ситуація в Росії погіршується, а дефіцит пального, спричинений ударами українських безпілотників по нафтовій інфраструктурі, став першим відчутним наслідком війни для більшості росіян. Водночас експерти не вважають, що Кремль стоїть на порозі краху за сценарієм розпаду Радянського Союзу.

Автор матеріалу, який щороку відвідує Росію з початку повномасштабної війни, зазначає, що за цей час суспільні настрої суттєво змінилися.

"У 2022 році головне було виживання та адаптація до нової реальності санкцій та війни. Протягом наступних кількох років спостерігалася стабілізація та зростання оптимізму щодо здатності економіки до адаптації. Однак до 2026 року почали говорити про економічну рецесію, ще до того, як виник нинішній дефіцит палива", – пише Тітов.

За його словами, російська влада змушена утримувати високі військові витрати, водночас скорочуючи можливості цивільної економіки. Для боротьби з інфляцією та дефіцитом бюджету з початку 2026 року ПДВ підвищили з 20% до 22%, а також збільшили податкове навантаження на малий і середній бізнес.

Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні, зазначає автор, дедалі частіше лунали прогнози, що складний період для російської економіки може тривати щонайменше три роки.

Чому ситуація відрізняється від розпаду СРСР

Автор нагадує, що розпад Радянського Союзу став можливим не лише через економічну кризу, а й завдяки політичним реформам Михайла Горбачова.

Запровадження економічної лібералізації, частково демократичних виборів і передача значної частини повноважень союзним республікам суттєво послабили центральну владу, що в підсумку призвело до розпаду держави.

Натомість сучасна Росія, на думку автора, побудована за зовсім іншою моделлю:

"З 2000 року Володимир Путін керує авторитарною консолідацією. Він послабив крихкі демократичні інституції, які успадкував від свого попередника Єльцина, та посилив контроль над ЗМІ".

Тітов зазначає, що після початку повномасштабної війни Кремль ще більше посилив контроль над суспільством. Опозиційні сили були фактично ліквідовані через ув'язнення або еміграцію, а великий бізнес дедалі більше залежить від держави.

Чи може економічна криза змінити ситуацію

Попри появу дефіциту пального та черг на автозаправках, експерт не бачить ознак системної кризи, подібної до тієї, що передувала розпаду СРСР.

"Після чотирьох років війни та економічних санкцій повсякденне життя в більшій частині Росії майже не змінилося. Дефіцит палива, що почався в червні 2026 року, ймовірно, був першою справжньою кризою, яка торкнулася більшості населення з початку війни", – зазначає автор.

Він додає, що Кремль поки має можливості для стабілізації ситуації. Серед можливих кроків – подальше зниження ключової ставки та девальвація рубля для збільшення доходів від експорту енергоносіїв.

Війна залишається головним фактором

Тітов також звертає увагу, що виснаження Росії відбувається паралельно з великими викликами для України.

Він зазначає, що українська економіка значною мірою залежить від фінансової допомоги західних партнерів. Після припинення американського фінансування основним донором став Європейський Союз, який погодився виділити Україні 90 млрд євро протягом двох років.

Водночас тривають взаємні удари по енергетичній інфраструктурі. На початку липня Росія здійснила масовану атаку на Київ, а Україна відповіла ударами по нафтопереробних підприємствах у Ярославській та Ленінградській областях РФ.

Крім того, автор звертає увагу на проблеми України із запасами ракет для систем Patriot та ризики для енергетичної системи країни напередодні зими.

Чи піде Путін на поступки

Попри економічний тиск, автор не вірить, що Кремль найближчим часом змінить свою політику.

"Економічна напруга існує, але не на такому рівні, щоб Кремль погодився на повну зміну курсу", – наголошує Тітов.

На завершення автор доходить висновку, що швидке завершення війни наразі малоймовірне:

"З огляду на все це, вкрай малоймовірно, що Путін піддасться тиску та виведе війська з України. Оскільки обидві сторони переконані у своїй можливості перемогти, шанси на те, що війна закінчиться найближчим часом, дуже малі".