США розпочинають операцію "економічної війни" проти Ірану, - Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив про плани влаштувати проти Ірану те, що він назвав "ЕКОНОМІЧНИМ ДНЕМ Д", наголосивши на своєму розчаруванні відмовою країни капітулювати, попри тижні військових ударів та американську блокаду, яка обмежила її експорт нафти. Про це пише Bloomberg.

Трамп не розповів, які саме заходи він буде вживати, однак його погроза націлитися на торговельних партнерів Ірану, одразу ж привернула увагу до Китаю, який закуповує більше частину іранської нафти. 

У соцмережах американський лідер попередив, що "БУДЬ-ЯКА країна, яка дозволить своїм фінансовим установам, підприємствам, аеропортам або урядовим органам надавати Ірану будь-яку підтримку, сама зіткнеться з КОЛОСАЛЬНИМИ економічними наслідками".

Також він написав, що США потребують "усіх наших союзників", щоб допомогти "ізолювати та перемогти іранську загрозу".

"Така заява Трампа пролунала слідом за попередженням міністра фінансів Скотта Бессента про те, що США готові вжити нових економічних заходів. Це свідчить про те, що США, які страждають від нестачі боєприпасів, зростання витрат та перенавантаження збройних сил, прагнуть відійти від військової кампанії, яка досі не привела до капітуляції Ірану, незважаючи на ліквідацію більшості вищих керівників країни та руйнування її збройних сил", - вважає Bloomberg.

Видання зазначає, що заходи проти продажу іранської нафти загрожували б новою конфронтацією з Китаєм - покупцем майже всього іранського експорту нафти. Це ускладнило б намагання Трампа продовжити тарифне перемирʼя з президентом Сі Цзіньпіном, якого він має намір прийняти в США наступного місяця. 

"Це та велика червона лінія, яку Трамп проводить у цьому дописі. Вона адресована одній країні, і лише одній: Китаю. Китай, безперечно, є економічною рятівною ниткою для Ірану", - написав на X Бретт Еріксон, керуючий партнер компанії Obsidian Risk Advisors.

Bloomberg додає, що завершення конфлікту стає все більш нагальним питанням для Трампа, адже він стикається з високими цінами на бензин, непопулярністю війни та побоюванням республіканців щодо втрати однієї або обох палат Конгресу на проміжних виборах в листопаді. 

Водночас погрози Ірану щодо комерційного судноплавства паралізували рух через Ормузьку протоку, а введена за наказом Трампа контрблокада значно обмежила можливості самого Ірану експортувати нафту.

"Американська блокада, збитки від американо-ізраїльської кампанії бомбардувань та внутрішня корупція в Ірані спричинили інфляцію на рівні майже 80% та знецінення національної валюти, яка цього року втратила майже 30% своєї вартості. Економісти попередили, що конфлікт може затягнути країну в одну з найгірших економічних криз в історії цієї нації, що налічує 90 мільйонів людей", - підкреслили у матеріалі.