Путін хоче змінити правила НАТО в Європі, але останнє слово не за Трампом, – The Telegraph

Заява спецпосланця США Джареда Кушнера про те, що мирна угода щодо України має враховувати "ширшу європейську архітектуру безпеки", нагадала про вимоги російського диктатора Володимира Путіна, висунуті ще у грудні 2021 року. Про це пише оглядач The Telegraph Девід Блер, зазначаючи, що тоді очільник Кремля вимагав докорінно змінити всю систему європейської безпеки, щоб послабити НАТО та відновити панування Росії над територіями колишньої імперії.

За словами автора, у грудні 2021 року Путін оприлюднив повний проєкт договору з дев'ятьма статтями. Стаття 4 передбачала заборону НАТО розміщувати "військові сили та озброєння" на території будь-якої з 16 країн, які приєдналися до Альянсу після 27 травня 1997 року.

У результаті кожна країна-член Альянсу на схід від Німеччини, зокрема Польща, Чехія та країни Балтії, фактично втратила б сенс свого членства в НАТО. Адже якщо союзники не можуть надсилати війська для захисту території одне одного, то вони вже не є союзниками в повному розумінні цього слова, пише Блер.

Ця конкретна вимога Путіна супроводжувалася типовою для російської дипломатії удаваною поступкою. Так, розміщення військ у країнах НАТО, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, могло б бути дозволене у "виняткових випадках", наприклад, якщо така країна мала б "усунути загрозу безпеці". Але лише "за згодою всіх сторін", до яких належала б і Росія.

"Отже, НАТО могло б надіслати війська, щоб відбити російське вторгнення до Латвії, наприклад, лише за умови, що Росія спочатку погодилася б на відбиття власного вторгнення. Якби загарбник, попри всі очікування, не дав такої згоди, НАТО довелося б залишити Латвію напризволяще перед Росією", – йдеться у публікації.

Саме це Путін має на увазі – і завжди мав на увазі, – коли говорить про нову архітектуру європейської безпеки. Він хоче створити систему, яка усуне НАТО з дороги й залишить йому свободу вторгатися до будь-якої сусідньої країни, зазначає Блер.

"Усі попередні адміністрації США чудово це розуміли. Саме тому Європа та тодішній президент Джо Байден у грудні 2021 року спільно відкинули пропозицію Росії. Після цього Путін наочно продемонстрував, навіщо йому була потрібна можливість нападати на сусідів: через два місяці він розпочав масштабний наступ на Україну", – йдеться у публікації.

Однак, на думку автора, сьогодні ситуація складніша, адже є сумніви, що президент США Дональд Трамп виступить проти планів Путіна, які передбачають перетворення Центральної Європи на беззахисний простір для російської агресії.

"Президент США вже з нетерпінням очікує на тристоронні мирні переговори між США, Росією та Україною, які наступного тижня мають відбутися в Абу-Дабі, і говорить про те, що наближається "велика угода", яка "стосуватиметься не лише України". На щастя, прийняття плану Путіна та надання Росії свободи відновлювати свою імперію, топчучи європейські країни одну за одною, не повністю залежить від рішення Трампа", – пише Блер.

Автор пояснює, що навіть у разі виведення американських військ із країн НАТО, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, там залишатимуться військові контингенти інших союзників. Зокрема, в Естонії перебуватимуть 1000 британських військових, у Латвії – 2000 канадських, а в Литві – 2000 німецьких. Крім того, тисячі військовослужбовців інших країн НАТО будуть розміщені в сусідніх державах.

Водночас Конгрес США обмежив можливості Трампа вивести американські війська з Європи. Відповідно до Закону про асигнування на національну оборону на 2025 рік (National Defence Authorisation Act of 2025), чисельність американського військового контингенту в Європі має становити щонайменше 76 тисяч осіб.

"Отже, Трамп не може надати Путіну те, чого той найбільше прагне, – повністю вивести американські війська з Європи. Так само він не може змусити інших членів НАТО залишити своїх союзників без захисту, відкликавши власні війська", – йдеться у матеріалі.

У тій самій заяві Кушнер також запевнив, що нові домовленості щодо європейської безпеки не передбачатимуть права жодної країни накладати "вето на суверенні рішення іншої держави". Як зауважує Блер, така позиція суперечить вимогам Путіна, які передбачали б можливість Росії блокувати розміщення військ НАТО в країнах, що приєдналися до Альянсу після 1997 року.

"Отже, ми знаємо, чого хоче Путін, адже його вимоги були оприлюднені майже п'ять років тому. Ми знаємо, що сам Трамп не може надати йому бажане. Ми також знаємо, що знову виникла загроза укладення масштабної угоди між двома лідерами. Але реальність така, що жодна двостороння угода, укладена між Росією та Америкою в обхід Європи, не зможе спрацювати, хай як би цього не хотіли два титани, що поважають один одного, – у Кремлі та Білому домі.", – зазначає Блер.

На думку автора, Європа має колективні можливості заблокувати будь-яку нову систему безпеки, тому "вона не повинна дешево продавати цей важіль впливу".

Пропозиція Кушнера щодо перебудови європейської системи безпеки

Раніше повідомлялося, що Джаред Кушнер, спеціальний представник і зять президента США Дональда Трампа, висунув ідею, аби Європа та Росія обговорили післявоєнну архітектуру безпеки на європейському континенті у форматі Ради НАТО – Росія. Цей формат не проводив засідань із 2014 року після незаконної анексії Криму Росією.

Кушнер зазначив, що Україна опинилася в критичному моменті: Київ і Москва входять у ще одну зиму запеклих бойових дій, які можуть спустошити обидві країни. Водночас останні дипломатичні зрушення він оцінив як помірно обнадійливі.

Європейські політики, зі свого боку, заявляють про готовність до діалогу з Росією. Однак обговорювати майбутні безпекові домовленості вони мають намір лише після припинення війни в Україні.