Після "діпстрайків" російські НПЗ місяцями лишаються зануреними у темряву, - аналіз FT

Після українських ударів по великим російським НПЗ пошкодження на них зберігаються протягом тижнів та навіть місяців. Про це свідчить аналіз газети Financial Times, проведений на основі схем нафтопереробних заводів, фотографій, супутникових знімків та тепловізійних даних. Додаткові дані надала аналітична група Frontelligence Insight.

Зазначається, що після української кампанії ударів з ладу виведено понад 30 відсотків фактичної потужності та 45 номінальної. Зараз інженери продовжують інформувати ударні групи про те, які частини нафтопереробних систем є незамінними, найважчими для заміни та найбільш ймовірними причинами виведення заводу з ладу.

Зокрема на заводі в Туапсе, який зазнав двох атак, у результаті ударів було знищено понад десяток великих і середніх резервуарів загальною місткістю приблизно 80 000 кубічних метрів. Також безпілотники знищили допоміжну переробну установку, побудовану в рамках програми модернізації заводу. Такі установки переробляють важку нафту низької якості на більш легкі продукти, такі як дизельне паливо, авіаційне паливо та бензин.

До інших важкозамінних установок належить обладнання, яке видаляє сіль і воду з сирої нафти перед переробкою. Одна з таких установок нещодавно зазнала удару в Омську – на одному з найбільших у світі нафтопереробних заводів, розташованому за 2 500 км від українського кордону.

Експерти розповіли виданню, що ці установки мають вирішальне значення, оскільки знаходяться на початку процесу переробки. Без них НПЗ може втратити значну частину своєї здатності переробляти нафту, навіть якщо інше обладнання залишиться неушкодженим. Ремонт зазвичай займає до кількох місяців. І саме пошкодження вузлових об’єктів призводить до тривалих простоїв, на відміну від ефектних ударів по резервуарах для зберігання нафти.

Як пишуть журналісти, більшість слідів атак на 10 найбільших нафтопереробних заводів Росії, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, залишалися помітними з космосу через тижні або навіть місяці після останньої відомої атаки. Супутникові знімки показують, як повільно просуваються ремонтні роботи. Наприклад, на території НПЗ під Москвою досі лежить біла кришка великого резервуара для зберігання нафти – саме там, де впала місяць тому. Три менші резервуари, насосна станція та трубопроводи, що з’єднують їх з рештою нафтопереробного заводу, також мають видимі пошкодження.

Зниження нічного випромінювання навколо російських НПЗ також демонструє, що наслідки ударів усуваються місяцями. Зокрема, для об’єктів, що зазнали ударів минулого року, це зниження тривало понад 13 місяців. Тепловізійні супутникові знімки також показують, що не працює НПЗ "Кстово" в Нижньому Новгороді, який зазнав ударів 18 та 20 травня. Зокрема, на знимку від 18 липня дистиляційна установка заводу все ще не випромінювала теплового сигналу.

Захист від дронів не має сенсу

Видання додало, що на супутникових знімках видно, що російські НПЗ з 2022 року розширили системи захисту від дронів, встановивши сітки. Однак сітки ефективні лише як уловлювач дронів, що летять хаотично. А хвиль дронів вони не витримують. Один з російських бізнесменів розповів, що коли дрони летять клином в одну й ту саму точку, то сітки не здатні їх зупинити.

Нова стратегія ударів

Нагадаємо, що в останній час Україна змінила тактику нанесення уражень нафтовій галузі Росії. Замість маосвих атак тепер використовуються точкові удари. При цьому спеціалісти-енергетики координують військових, пояснюючи, ураження яких вузлів позбавить росіян можливості швидко відновити роботу підприємства.